навіч
На́віч (кому), нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 471.
Том 2, ст. 471.