борона 2

Борона 2, -ни, ж. 1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Чуб. VII. 401. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. Шух. І. 165. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. Вас. 196. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Фр. Пр. 109. Ум. борінка, боріночка.