музика
Музи́ка, -ки 1), ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть — музики йдуть. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Ум. музиченька. Наймай музиченьки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 453.
Том 2, ст. 453.