можний
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Том 2, ст. 439.