мога

Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. О. 1862. III. К. 29. У Бога все мат. Ном. № 21. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Котл. Ен. Горілки чарку дають яко мога більшу. Грин. III. 537.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.

Випадкові слова

Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.

повністю...

Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл. 1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Г. Барв. 293. Виказує на тебе, що ти з ним крав. Екатер. у. 2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує. Рудч. Ск.

повністю...

Трепота, -ти, ж. = трепета. Вх. Лем. 475.

повністю...