бом!
Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 85.
Том 1, ст. 85.