болото
Болото, -та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. 3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 84.
Том 1, ст. 84.