мишка
Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Верхню губу мишка тіпала. 3) = мишокрілик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 429.
Том 2, ст. 429.