метлиця

Рука, -ки, мн. ч. руки и руці, ж. Кожна рука до себе горне. Ном. Не в'яжіте Касі руці. Чуб. V. 910. до рук. Въ руки. Забрав нас до рук. Стор. II. 208. Чи ти давав мені його до рук? Левиц. Пов. 59. руку давати. Подавать руку. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. руку давати, придавати. Особый обрядъ на свадьбѣ: подаваніе невѣстой жениху черезъ столъ платка въ знакъ согласія на выходъ замужъ. МУЕ. III. 97. Придавали рученьки за столом. МУЕ. III. 97. руку подати. а) Подать руку. б) Помочь. Взиваєть тебе ціла Україна, діво царице, надеждо єдина, абись подала ей руку в пригоді. Чуб. І. 163. рука, не рука кому. Удобно, не удобно кому. Коли тобі рука се брати, то й бери, а мені не рука. Полт. Ні, не рука. Рудч. Ск. II. 112. рука власна, руко́ю власною. Замѣчаніе при подписи: собственноручно. на руку, на руку ковінька. Въ руки, выгодно, удобно. Ном. № 5039. Марусі на руку ковінька. Кв. І. 49. право́ю руко́ю бути у кого. Быть первымъ помощникомъ въ дѣлахъ, быть правой рукой. Ти у його правая рука. Ном. № 9523. б) руки зв'язати. Повѣнчаться. Ходімо до церкви — зв'яжемо руки. Чуб. V. 77. руки зложити. Умереть. Ном. № 3594. — перебивати. Разнимать руки, быть свидѣтелемъ при сдѣлкѣ, пари. Ном. № 14062. — поганити. а) Браться за дѣло, не стоющее того; б) браться за дѣло неумѣло. Коли не коваль, то й рук не погань. Ном. № 9574. — погріти чим. Нажиться на чемъ, обобрать кого. Буде чим руки погріти. Ном. № 9351. — прикладати. Усердно работать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. ні за віщо рук зачепити. Не надъ чѣмъ работать, хозяйничать; нечего украсть. Ном. № 9870. піти руко́ю. Повезти, имѣть удачу. Недавно ся оженили, не пішло рукою: пішла жінка за пшоном, а я за мукою. Н. п. Ном. № 8855. піти в руку. Пойти въ прокъ. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. Ном. № 13416. мати до руки кого́. Имѣть въ вицу? «Батько за тебе дати мене не хоче». — Має другого зятя до руки? МВ. ІІ. 114. руку тягти за ким. Держать чью сторону. руку потягти за ким. Принять чью сторону. Кв. І. 218. бути за руками. Быть подъ присмотромъ, быть взаперти. Думала, що корова пропала, а вона була за руками. Злодія піймали, не буде більше красти, бо сидить за руками. з довгою руко́ю під манастирь, під церкву, під цвинтарь. Отказъ попрошайкѣ — отправляйся просить около монастыря, церкви, гдѣ стоитъ нищіе. Ном. № 4733. довгі руки мати. Брать чужое, воровать. Пійшла я ходити з хати в хату, бо дуже довгі руки мала. Г. Барв. 365. з чиєї руки бути. Съ чьей стороны быть. Свашки з його і її рук співають: його на дворі, а її в хаті. Грин. III. 483. за руки дати. При заключеніи пари отдавать условленный выигрышъ третьему лицу, отъ котораго выигравшій и получаетъ какъ свою собственность обратно, такъ и выигрышъ. Грин. II. 90. рук доложи́ти до чо́го. Поработать надъ чѣмъ. 2) Власть. Сильного руку Бог один судить. Ном. № 945. 3) Смѣна поля, участокъ, клинъ поля. У трьох руках поле. Харьк. Поля в неї в кожну руку по 15 десятин. Г. Барв. 303. 4) Сторона. Треба повертать у ліву руку. Стор. II. 14. 5) — божа. Раст. Heracleum Sponctium. Шух. І. 21. Ум. ручка, рученька, ручечка. Як же мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. 83.