бокувати
Бокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Том 1, ст. 83.