Перейти до вмісту
Словник Грінченка

маяк

Мая́к, -ка́, м. 1) Призракъ? Ой іде якийсь маяк; ангели десь то, не люде засвітили так всюди. Чуб. III. 328. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса. Ворони... сіли на маяку, що на горі посеред лісу. Шевч.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 414.