мазанка
Ма́занка, -ки, ж. 1) Мазаніе. 2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. 3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ. 4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 396.
Том 2, ст. 396.