маджер
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Cм. мажчир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 396.
Том 2, ст. 396.