божиця
Божиця, -ці, ж. = богиня. Каже одуд до Бога: «Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Том 1, ст. 82.