лютити
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Том 2, ст. 390.