лоточок
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Том 2, ст. 378.