ложе

Ло́же, -жа, с. = ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.

Випадкові слова

Уписний, -а, -е. Впиской.

повністю...

Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).

повністю...

Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.

повністю...