лобовий

Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.

Випадкові слова

Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).

повністю...

Багно, -на, с. 1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Грип. ІІІ. 644. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Чуб. ІІІ. 426. Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається. Стор. II. 69. В крові так, мов в багні, бродив. Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. Умийтеся, образ божий багном не скверніте. Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. Cм. багонник. Ув. багнище, багнисько.

повністю...

Прищити, -щить, гл. 1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид. 2) прищі прищити. Cм. прищ 2. Сим. 205.

повністю...