лірник
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Том 2, ст. 370.