лівиця
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Том 2, ст. 367.