лесть
Лесть, -ти, ж. = лестощі. Смерть лести не знає. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. ле́стю упадати. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Том 2, ст. 356.