лазня
Лазня, -ні, ж. 1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Гаряче як у лазні. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Том 2, ст. 341.