лаз
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Том 2, ст. 341.