кусінь
Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Том 2, ст. 332.