купайла
Купайла и купала, -ли, ж. 1) Имя женскаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ въ ночь подъ 24 іюня во время празднества купала. Де Купала ночувала? Упала Купала на Йвана. Ум. купа(й)лиця, купа(й)лочка. На улиці купайлиці , — т. е. празднуется купали. Купалочка з купа вийшла та й окропом очі завішала. В Купалочки три дочки. Ой Купалочка купалася, на бережку сушилася. 2) Только: купала. Раст.: а) = купава. б) Tussilago farfara.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 326.
Том 2, ст. 326.