кунштик
Кунштик, -ка, м. Рисунокъ, картинка. І книжечок з кунштиками в Ромні накупили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Том 2, ст. 325.