крутень

Крутень, -тня, м. 1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити. Чуб. І. 123. 2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки. Чуб. VII. 381. 3) Свертокъ сѣна, остающійся по дорогѣ отъ протащенной копны. Канев. у. 4) = крутель. Що на йому свита соломою шита, крутнем пудперезався да в бояре вбрався. Грин. III. 438. 5) Маховое колесо (въ машинѣ). Лубен. у.