краля
Краля, -лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. І що ж то за хороша з лиця була!... Здається, і не змалювати такої кралі. . 3) Дама (въ картахъ). Ум. кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.
Том 2, ст. 298.