крайник

Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 298.

Випадкові слова

Борозний, -а, -е. = борозенний КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.

повністю...

Кошовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ кошу. 2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602.

повністю...

Пашенний, -а, -е. Хлѣбный. паше́нна яма. Яма для храненія зерноваго хлѣба; имѣетъ форму колокола, узкимъ концемъ вверхъ, внутри обмазывается глиной и обжигается. Мнж. 188. Виголодавсь, як собака в пашенній ямі. О. 1861. XI. Кух. 26. паше́нна комора. Амбарь для ссыпки зерна.

повністю...