краголь
Краголь, гля, м. 1) Родъ кегля. Cм. краколь и скраголь. 2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Том 2, ст. 297.