кпитися
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл. 1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. 2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Том 2, ст. 297.