корчуга
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Том 2, ст. 289.