блажчий
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Том 1, ст. 72.