комарь
Комарь, -ря, м. 1) Комаръ. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума. 2) Названіе тощаго вола. 3) Родъ дѣтской игры. Ум. комарик, комаронько. І нас Бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. Ув. комарище. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Том 2, ст. 275.