коливо

Коливо, -ва, с. Кутья, канунъ. Царство небесне, пером земля!.. (примовляють, як їдять коливо). Ном. № 252.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.

Випадкові слова

Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. О. 1862. IV. 94. Не стає мені десять грошей до півзолотого. Чуб. V. 1125.

повністю...

Нікуди 1 нар. Некуда. Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. Ном. № 4735.

повністю...

Упертий, -а, -е. Упрямый. Упертий, як русин. Ном. № 2632.

повністю...