клепка
Клепка, -ки, ж. Клепка. Ой у полі озерце, там плавало відерце. Соснові клепки, а дубове денце. Торох відра об землю, аж клепки забряжчали. у його клепки не стає в голові. немає третьої кле́пки в голові. Онъ глуповатъ. У него голова не въ порядкѣ. орати кле́пкою. Идти на перекоръ. Ум. клепонька, кле́почка. Соснові клепоньки, дубове денце. Щоб твої обручі погоріли у печі, щоб твої клепочки розносили діточки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Том 2, ст. 250.