бімбувати
Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш! 2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді. 3) Говорить подъ носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Том 1, ст. 68.