Перейти до вмісту
Словник Грінченка

кишка

Кишка, -ки, ж. 1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном. 2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154. Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб. 3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха. 4) ходити без кишни. Ходить безъ пояса. Гол. Од. 48. Ум. кишечна.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.