кацап
Кацап, -па, м. 1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. 2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. Ум. кацапчик. Ув. кацапюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 226.
Том 2, ст. 226.