білозерець

Білозерець, -рця, м. = білозірець. На синім морі, на білому камені, там сидить ясен сокіл білозерець. АД. І. 190.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.

Випадкові слова

Спижовий, -а, -е. Бронзовый, мѣдный. ЗОЮР. І.

повністю...

Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.

повністю...

Безощадність, -ности, ж. Безпощадность. К. МБ. II. 118.

повністю...