идол
Идол, -ла, м. 1) Идолъ. 2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Том 2, ст. 192.