зуніятити

Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.

Випадкові слова

Підсісти, -ся. Cм. підсідати, -ся.

повністю...

Гаптариха, -хи, ж. Жена золотошвея.

повністю...

Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.

повністю...