бідниця
Бідниця, -ці, ж. 1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. 2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. із мишачу бідницю. Очень мало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Том 1, ст. 62.