зойк
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Том 2, ст. 178.