злюка
Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. . Ум. злючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Том 2, ст. 162.