злічувати
Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитывать, сосчитать. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Хто воінство його злічити може. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив. 3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Том 2, ст. 159.