зіждати
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Том 2, ст. 152.