з'єзуїтити

З'єзуї́тити, -чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.

Випадкові слова

Калабуха, -хи, ж. = калабаня. Желех.

повністю...

Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.

повністю...

Лю́то нар. Свирѣпо, жестоко, люто, звѣрски. Люто помордовано! — О злая доле! за що ти мене так люто караєш? Стор. II. 269.

повністю...