битка
Битка, -ки, ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (Cм. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. 3) Драка, битье. На ярмарку спинилась межи людьми битка. 4) Ударъ въ игрѣ латка. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 58.
Том 1, ст. 58.