звикати
Звика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зви́кнути и зви́кти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Том 2, ст. 130.